коректувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прокоректувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Док. до коректувати. 2) також без додатка. Коректувати якийсь час … Український тлумачний словник
зчитувати — ую, уєш, недок., зчита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Читаючи, звіряти передрукований текст з оригіналом; коректувати. 2) спец. Витягувати за допомогою електронного пристрою інформацію, що міститься в його носіях (графічному зображенні, магнітній … Український тлумачний словник
корегувати — (коригува/ти), у/ю, у/єш, недок., перех. 1) військ. Вносити поправки в наведення гармат, спостерігаючи їх стрільбу з певних пунктів. 2) книжн., друк. Те саме, що коректувати 1), 2) … Український тлумачний словник
коректований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до коректувати … Український тлумачний словник
коректування — я, с., спец. Дія за знач. коректувати 2). Коректування рукопису книжки. Коректування стрільби … Український тлумачний словник
коректуватися — у/ється, недок. Пас. до коректувати … Український тлумачний словник
коректуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до коректувати … Український тлумачний словник
самокоректувати — у/ю, у/єш, недок. Самому коректувати свої дії, поведінку … Український тлумачний словник
скоректувати — у/ю, у/єш, перех., книжн., друк. Док. до коректувати 1), 2) … Український тлумачний словник